Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу

Схема зворотного зв'язку

Механізм взаємодії ендокринних залоз .Гіпоталамо-гіпофізарна система

Нейрогуморальна регуляція відбувається за допомогою гипоталамо – гіпофізарної системи:

Аденогіпофіз регулює діяльність ендокринних залоз через тропні гормони:

- АКГГ;

- гонадотропні;

- тіреотропні;

- соматотропні.

Вивільнення цих гормонів залежить від гіпоталамуса (медіальна ділянка), в якій утворюється ліберини і статини.

Ліберини та статини, по системі ворітних судин поступають в аденогіпофіз ,

стимулюють (ліберини) чи гальмують (статини) виділення відповідних гормонів:

Гормони гіпофіза Гормони гіпоталамуса
Ліберини Статини
Соматотропний. Соматоліберин. Соматостатин.
Тиреотропний. Тиреоліберин. ---
Адренокортикотропний. Кортиколіберин. ---
Гонадотропний. Гонадоліберин. ---
Пролактин. Пролактоліберин. Пролактостатин.
Меланоцито-стимулюючий. Меланоліберин. Меланостатин.

Центральна регуляція гіпоталамо – гіпофізарної системи знаходиться під контролем центрів стовбура головного мозку і лімбічної системи.

Регуляція більшості залоз внутрішньої секреції відбувається за принципом зворотнього зв’язку: сам гормон, його кількість в крові, регулює своє утворення через рилізінг – гормони - це принцип саморегуляції.

Стовбур головного мозку, лімб системи.
ЦНС

Схема гіпоталамо – гіпофізарних механізмів регуляції активності ендокринних залоз .
Тропні гормони
Ефектор
Гормони крові
Ендокринні залози
Аденогіпофіз
Гіпоталамус
Статини Ліберини

Гіпофіз розташований у гіпофізарній ямці турецького сідла, маса 0,5 -0,7. Має 3 частки: передню (аденогіпофіз), проміжну і задню (нейрогіпофіз)

Аденогіпофіз не пов'язаний нервовими шляхами з ЦНС, його активність регулюється гіпоталамусом.

Аденогіпофіз виділяє 2 групи гормонів:



а) регулюючі ріст і розвиток організму;

б) тропні гормони, які регулюють діяльність периферичних залоз.

Соматотропний гормон

Секреція соматотропного гормону має епізодичний характер (більше у дітей під час сну). Стимулюючий вплив соматотропіну є опосередкованою – під його дією в печінці утворюються соматомедини,які і є безпосередніми факторами росту. Найактивніший серед соматомединів – соматомедин С, який у всіх клітинах тіла підвищує синтез білка, стимулюючи таким чином поділ клітин. Соматотропін може впливати на різні клітини і безпосередньо. Так він викликає мобілізацію жиру з депо, посилює глікогеноліз Таким чином, вплив соматотропіну на організм заключається у посиленні росту кісток, поділу клітин, біосинтезу білка, стимулюючи таким чином процеси росту і розвитку.

Гормон росту безпосередньо стимулює глікогеноліз і ліполіз, а також утворення соматомединів у печінці. При дії за механізмом негативного зворотнього зв’язку, соматомедини замикають ланцюг регуляції.Велике значення гормону в період росту, збільшення статевих гормонів сприяє прискоренню росту кісток( пубертатний стрибок росту)

Гігантизм – характеризується прискоренням пропорційного росту, патологічним вважають ріст більше 200 см.

Акромегалія – посилений ріст внутрішніх органів, стоп, кінцівок.

Гіпофізарна карликовість – ріст менше 130 – 120см.

Меланоцистостимулюючий гормон

Підвищує секрецію меланіну в клітинах шкіри,регулює потемніння шкіри, регулює пігментний обмін.

Ліпотропіни – стимулюють мобілізацію жира із жирових депо і збільшення жирних кислот у крові.

Пролактин – стимулює ріст молочних залоз і секрецію молока. Пролактин у чоловіків стимулює ріст і розвиток передміхурової залози та сім’яних міхурців.

Адренокортикотропний гормон (АКТГ) – стимулює пучкову і сітчасту зону кори наднирників, знижує проникність стінок капілярів.

Тиреотропний гормон – стимулює функцію щитоподібної залози, при видаленні гіпофіза відбувається атрофія залози.

Гонадотропні гормони (фолікулостимулюючий і лютеінізуючий) є у жінок і у чоловіків. У чоловіків впливає на утворення статевих клітин, синтез чоловічих гормонів.


3057477910382630.html
3057524337633853.html
    PR.RU™